ГОРО́ДИНА, и, ж. Городні плоди та зелень, які є продуктами харчування (капуста, огірки, морква та ін.); овочі. А городи і садки в нас не йдуть: солонець.. Городина несмачна (Дн. Чайка, Тв., 1960, 113); Варвара стала ініціатором вирощування ранньої городини (Кучер, Чорноморці, 1956, 420).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 135.