ГО́СТОНЬКО, а, ч. Пестл. до гість. — Сідайте, мої гостоньки любі та милі! — припрошував дід Грицай (Н.-Лев., IV, 1956, 192).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 144.