Слово "государиня" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГОСУДА́РИНЯ, і, ж.

1. Глава монархічної держави або дружина царя; цариця.

2. заст. Пані, володарка. [Печариця (услід Галі):] Не смію ослушатися [ослухатися] наказу государині серця мого і покірно схиляю голову (Мирний, V, 1955, 153); // Формула ввічливого звертання. [Бичок:] До всього я, государине моя, вчений, та ще й неабияк вчений! (Кроп., І, 1958, 465).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 147.