ГОТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до готики (див. го́тика1). Говорив [професор], як звичайно, цікаво, жваво про готичний стиль і будову (Коб., III, 1956, 319); І, тільки глянувши, упевнено сказав [граф], Що дім готичної, мовляв, архітектури (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 36); // У стилі готики. У підземеллі — сім колон — Готичні, сірі, кам’яні… (Граб., І, 1959, 400); Величезні готичні вікна суворо дивилися крізь вогонь пожежі (Довж., І, 1958, 240).
∆ Готи́чне письмо́ — різновид латинського письма з гострим начертанням букв. На горішній її [таблиці] половині великими літерами, схожими на частокіл готичного письма, було [щось] написано (Кол., Терен.., 1959, 44).
ГОТИ́ЧНИЙ2, а, е. Стос. до готики (див. го́тика2). Якщо готика зберігається протягом кількох поколінь, то готичні рослини стають карликовими (Картопля, 1957, 228).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 147.