ГРАБА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до гра́ба́р1. — Ми телеграфували в ЦК спілки про те, щоб надіслали з центру п’ять тисяч кваліфікованої грабарської та теслярської сили (Ле, Міжгір’я, 1953, 191); Їхня [олешківська] грабарська артіль поробила на Дніпробуді осінь і зиму, а під весну повернулася в село (Голов., Тополя.., 1965, 55).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 150.