ГРАБО́ВИЙ, а, е. Прикм. до граб. Я таки ходив у грабовий гайок, туди за поле (Коцюб., II, 1955, 264); // Зробл. з граба. Колесо крутиться на вмороженому в лід грабовому кілку і розкручує на довгій-предовгій тичині гнуті санчата (Стельмах, Хліб.., 1959, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 151.