ГРАВІРУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до гравірування. Гравірувальне мистецтво майстрів Києво-Печерської лаври було зразком для майстрів слов’янських народів (Тич., III, 1957, 271); // Який служить для гравірування. Цей процес [гравірування] здійснюють на гравірувальних верстатах (Технол. різального інстр., 1954,198).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 152.