ГРАВІРУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. гравірува́ти. Знаменним є саме звернення Шевченка до гравірування, до виготовлення офортів, з яких друкувалися відбитки — естампи (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 140).
2. Те, що є результатом цієї дії.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 152.