ГРАМАТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до грама́тика 1, 2. Я розумію, що кожен, хто видає книжку якогось автора, особливо відомого і заслуженого, мусить рахуватися з його способом писання, навіть щодо граматичних форм (Коцюб., III, 1956, 261); Основним завданням курсу сучасної української мови є вивчення її граматичної будови (морфології, словотвору, синтаксису), фонетичної системи і словникового складу (Курс сучасної укр. літ. мови. І, 1951, 3).
◊ Грамати́чна по́ми́лка — помилка у правописі. Балабушиха підписалась і наробила граматичних помилок в підписі трохи не в кожній букві (Н.-Лев., III, 1956, 247).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 155.