ГРАНА́ТОВИЙ1, а, е.
1. Прикм. до грана́т1. Гранатові дерева у цвіту схожі були на розкладені по горі вогнища (Панч, Ерік.., 1950, 38); Кілька гранатових крапель упало на коштовну скатерть (Шиян, Гроза.., 1956, 182).
2. діал. Темно-червоний. Лисам [кожухам з лиса], покритим гранатовим сукном, більше.. шапкують (Фр., III, 1950, 196).
ГРАНА́ТОВИЙ2, а,е. Прикм. до грана́т2; // Зробл. з гранату, прикрашений гранатами. Окунь перекинувся гранатовим перснем у золотій оправі (Укр.. казки, 1951, 241): Пряжка гранатова на животі, Персні, браслети — та все золоті (Воскр., З перцем!, 1957, 228).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 156 - 157.