ГРАНДІО́ЗНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до грандіо́зний. Грандіозність, нескінченність Всесвіту виступають під його [П. Тичини] романтичним пензлем промовистим зразком для людини: людина повинна бути великою! (Поезія.., 1956, 195).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 157.