ГРАНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. Те саме. що гранува́ти. * Образно. Ти[Л. М. Ревуцький].. Взявши пісню від народу, Як алмаз, її гранив (Рильський, Братерство, 1950, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 157.