ГРАНУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех., спец. Надавати речовині форми гранул. Щоб поліпшити зберігання, транспортування і особливо внесення в грунт суперфосфату машинами, його гранулюють (зернять) (Хімія, 10, 1956, 98); Нові клопоти упали на голову Заруби. То погано гранулювали добрива, то невправно виходили квадрати (Кучер, Прощай.., 1957, 378).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 158.