ГРЕБНИ́Й, а́, е́.
1. Стос. до гребні. Треба використовувати [природні умови] якнайповніше, всіляко культивуючи моторний, гребний і парусний спорт (Рад. Укр., 14.УІІІ 1957, 1).
2. Який приводиться в рух веслами. Гребне судно.
3. Який, розрізаючи та відкидаючи воду, рухає судно. Гребний гвинт.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 163.