ГРЕБО́К, бка́, ч. Змах і удар весел по воді при гребні. Дівчина звичним рухом, вміло і вправно занесла весла назад і, сильно розправляючи ноги і випростуючи стан, зробила перший гребок (Собко, Матв. затока, 1962, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 163.