ГРЕ́ЙПФРУТ, а, ч.
1. (Citrus paradisi). Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево. До цитрусових належать вічнозелені дерева та кущі тропічного і субтропічного клімату — лимони, апельсини, мандарини, грейпфрути, цитрони та ін. (Колг. енц., II, 1956, 691).
2. Запашний соковитий плід цього дерева, кисло-солодкий на смак, жовтогарячого кольору. Ліда власними руками зірвала й подарувала кожному з гостей по одному великому оранжевому, схожому на маленьке сонце, грейпфрутові (Коз., Сальвія, 1956, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 164.