ГРИЗУНИ́, і́в, мн. (одн. гризу́н, а́, ч.). Ряд травоїдних ссавців з дуже розвиненими передніми зубами, пристосованими для гризіння. До гризунів належать кролі, білки, зайці, ховрахи, пацюки, миші і багато інших дрібних ссавців (Зоол., 1957, 147); Любий друже мій, юннате, Уявляєш, скільки птах Може нищить, поїдати Гризунів, черви, комах (Біл., Пташ. голоси, 1956, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 167.