ГРИЗУ́ЧИЙ, а, е.
1. Стос. до гризіння. До гризучих комах належать жуки і їх личинки, гусениці метеликів, личинки пильщиків (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 6); Гусениці, на відміну від метеликів, мають гризучий ротовий апарат (Зоол., 1957, 49).
2. Те саме, що гризо́тний. Неприємне, гризуче почуття ще довго заважало йому зосередитися (Жур., Звич. турботи, 1960, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 167.