Слово "гриф" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГРИФ1, а, ч.

1. У міфології стародавнього світу — фантастична істота з головою орла й тулубом лева; грифон. Величезні кам’яні слони, а також леви і грифи оточують храм (Минко, Намасте.., 1957, 25).

2. Великий хижий птах ряду соколоподібних, що живе в деяких горах і живиться падаллю. Біологічно схожий на стерв’ятника чорний гриф.. Належить до найбільших хижих птахів (Посібник з зоогеогр., 1956, 117); Чи не все однояк помирати?.. У Бомбеї,нам розповідають,Грифам хижим тіло залишають… (Шер., Інд. зошит, 1958, 9).

ГРИФ2, а, ч. Довга вузька частина струнних інструментів, вздовж якої натягнуті струни. Йому знову хотілося повернутися на ринг, ..як хочеться скрипалеві доторкнутися до тонкого грифа скрипки чутливими пальцями (Загреб., Європа. Захід, 1961, 54); Гне майстер гриф, тонку шліфує деку, Кілки виточує й сукає струни з жил (Перв., II, 1958, 99).

ГРИФ3, а, ч. Печатка, штемпель із зображенням чийого-небудь підпису або якогось іншого рукописного тексту, а також відбиток такого підпису чи тексту на документі і т. ін. Ріго мовчки простягнув йому кілька аркушів глянцевого паперу, на яких красувався герб і гриф графині (Загреб., Європа 45, 1959, 252).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 169.