ГРУДОМА́ХА, и, ж., розм. Велика грудка (у 1 знач.). Третя грудомаха подала їм звістку, що щось кидало з тітчиного садка (Мирний, IV, 1955, 96); Треба було скидати на транспортер останні грудомахи породи й дріб’язок (Хор., Місто.., 1962, 131).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 180.