ГРУНТОУТВО́РЮВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до грунтоутворення. Не придатні для саду схили, на яких.. на поверхню виходить грунтоутворювальна порода (Колг. Укр., 5, 1962, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 182.