ГРУ́ПА, и, ж.
1. Кілька осіб, тварин або предметів, що знаходяться разом, близько один біля одного. І вся ця група гір од низу до самісінького верху заросла густим ялиновим лісом (Н.-Лев., II, 1956, 397); На поляні з’явилася група невідомих людей (Шиян, Гроза.., 1956, 38); Раціон обох груп [свиней] складався з картоплі, полови і концентрованих кормів (Колг. Укр., 1, 1957, 28).
2. Сукупність предметів, речовин, явищ і т. ін., внутрішньо об’єднаних на основі спільності, подібності властивостей, ознак і т. ін. При переливанні несумісної крові може настати смерть хворого. Тому перед переливанням необхідно визначити групу крові (Заг. догляд за хворими, 1957, 178); Го́вори, що мають спільні риси, входять до певної групи говорів (Нариси з діалектології.., 1955, 3).
3. Сукупність осіб, об’єднаних спільною метою, ідеєю, працею і т. ін Всередині.. первинних парторганізацій, які налічують менше 50 членів і кандидатів, можуть створюватися партійні групи по бригадах та інших виробничих ланках (Статут КПРС, 1961, 22); В міськкомі партії радо зустріли професора Драгу і одразу включили до лекторської групи (Кучер, Чорноморці, 1956, 85).
4. заст. Те саме, що клас 3. — І в яку ти групу ходиш? — бережно ставить [Данило] дитину на поріг (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 182.