ГРУШОВИ́ДНИЙ, а, е. Який має форму груші (у 2 знач.). Різьблений ганок з барвистими грушовидними стовпчиками ніби закликав до покоїв гостей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 449); Плоди кизилу довгасті, овальні або грушовидної форми (Колг. Укр., 11, 1961, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 183.