ГРЯ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Те саме, що гри́мнутися. Двері розчинилися, — він так і грякнувся у яму, що в сінях була вирита (Мирний, І, 1954, 160); Шаблю випустив додолу він, сам грякнувся на землю (Тич., І, 1957, 272); Пазюк без звуку впав через лаву навзнак і грякнувся головою об підлогу (Кол., Терен.., 1959, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 185.