ГУДРО́Н, у, ч. Чорна, густа, смолиста речовина, яку одержують після перегонки нафти; використовується як мастило в шляховому будівництві і т. ін. Залитий рідким гудроном шлях стелився по середині рівної розлогої вулиці (Смолич, І, 1958, 356); // розм. Шлях, покритий такою речовиною. Сотні тисяч машин мчать по впорядкованих полтавських шляхах, шосе і гудронах, обсаджених деревами (Цюпа, Україна.., 1960, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 189.