ГУ́МУС, у. ч. Складова частина грунту, утворена з перегнилих рослинних і тваринних решток внаслідок життєдіяльності грунтових мікроорганізмів. Гумус містить майже весь грунтовий азот і 60 процентів фосфору, а також ряд інших поживних елементів (Колг. село, 23.III 1956, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 194.