Слово "гуркотливий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГУРКОТЛИ́ВИЙ, розм. ГУРКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або здатний утворювати сильний гуркіт. Кулеметники покотили на гуркотливих коліщатах кулемет (Донч., III, 1956, 193); Гуркотливий віз вихопився з вузенької вулички (Кир., Вибр., 1960, 148); В полі знов кружляють із плугами Невтомні, гуркітливі трактори (Вирган, Квіт. береги, 1950, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 196.