ГУЩА́К, а́, ч., рідко. Те саме, що гу́ща 2. То схиляючись, то поповзом він залазить у такі гущаки, де й лис не пройде (Кол., Терен.., 1959,10); Виводок качиний Полощеться, забравшись у гущак (Рильський, І, 1946, 275).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 201.