ГІГАНТОМА́НІЯ, ї, ж. Хворобливе прагнення, потяг до величезного, грандіозного. — Де це бачено, щоб на корову закладали по п’ятнадцять тонн силосу? Це ж гігантоманія? (Добр., Тече річка.., 1961, 166); Треба відмовитись від «гігантоманії», створити господарства в таких масштабах, які найбільш відповідали б грунтовим та географічним особливостям Причорномор’я (Рад. Укр., 6.1 1961, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 64.