Слово "гіллястий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГІЛЛЯ́СТИЙ, а, е.

1. Який має велике або густе гілля (див. гі́лля́). Перед хатою стоїть старий гіллястий ясен, усю хату й половину дворища вкриває він своїми вітами (Вас., І, 1959, 111); Раптом їй [дівчинці] здалося, що вдалині гіллясті кущі чи дерева швидко-швидко рухаються низкою (Ів., Вел. очі, 1956, 13); Місяць вийшов, обіперся об стару гіллясту грушу (Перв., II, 1958, 49).

2. Який має відростки, схожі на гілки. Гілляста китиця її [чумизи] вистигає разом і насіння з неї не осипається, чим вигідно відрізняється від проса (Рад. Укр., 4.IX 1949, 1); Красені-олені щороку скидають в цих травах свої гіллясті панти… (Гончар, Таврія.., 1957, 179).

∆ Гілля́ста пшени́ця — сорт пшениці з великим колосом, який у середній і нижній частині розвивається в колос-гілку з 7-9 дочірніми колосками. Бабуся зібрала в себе на городі аж два снопи гіллястої пшениці (Збан., Старший брат, 1952, 83).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 69.