ГІМНАЗИ́СТИК, а, ч., зневажл. Зменш. до гімнази́ст. За ним, за лівоесерівцем, навперебій зацвірінькали і двоє гімназистиків, теж учасників наради (Гончар, Таврія.., 1957, 480); * У порівн. Марить попівною, наче якийсь гімназистик! (Вільде, Сестри.., 1958, 563).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 70.