ГІПО́ТЕЗА, и, ж. Наукове положення, висновок, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення. Тепер — з часу появи «Капіталу» — матеріалістичне розуміння історії вже не гіпотеза, а науково доведене положення.. (Ленін, 1, 1948, 120); Відомий радянський астрофізик Г. А. Тихов вважає, що темні плями на Марсі — це місця, вкриті рослинністю, і висловлює ряд важливих аргументів на користь цієї гіпотези (Рад. Укр., 11.VІІІ 1956, 3); // Будь-яке припущення, здогад. — Ви можете будувати собі які хочете гіпотези, але, повторюю, не чекайте від мене відповіді на це питання [про робочу силу] (Смолич, І, 1958, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 73.