ГІТА́РА, и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент з корпусом-резонатором у вигляді вісімки і з довгим грифом. — Візьми лишень, дочко, гітару та заграй або й заспівай нам якої, — сказав Терлецький (Н.-Лев., III, 1956, 46); Він добре танцює, але ще краще грає на гітарі й співає (Ткач, Моряки, 1948, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 77.