ДА́МБА, и, ж. Гідротехнічна або дорожня споруда у вигляді валу для зберігання води у водоймищах, захисту низин від затоплення і т. ін. Працюють пліч-о-пліч селяни і армійські сапери, риють.. канави, нагортають дамбу з багнюки, втрамбовуючи її соломою (Гончар, Таврія.., 1957, 712).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 210.