ДАНТИ́СТ, а, ч. Зубний лікар. Заболів зуб. Лікар (дантист) дивується, з чого такі довгі наслідки, і поясняє те загальним станом організму (Л. Укр., V, 1956, 339); Він почував себе не цілком певно, коли йому випадало.. братись за роботу дантиста (А.-Дав., За ширмою, 1963, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 211.