ДАТЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. датча́нин, а, ч.; датча́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Данії. Датчани за своєю мовою і культурою близькі народам Скандінавії — шведам і норвежцям (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 214.