Слово "дедуктивний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДЕДУКТИ́ВНИЙ, а, е, лог. Прикм. до деду́кція; заснований на дедукції; протилежне індуктивний. Умовиводи бувають дедуктивні, коли думка йде від загального до часткового, і індуктивні, коли думка йде від часткового до загального (Логіка, 1953, 92); Вона [критика] мусить бути не догматичною, а аналітичною, не дедуктивною, а індуктивною (Фр., XVI, 1955, 247).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 231.