ДЕЗОРГАНІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дезорганізува́ти; // у знач. прикм. Дезорганізована, розбита армія скотилася з Карпат до Новоселиці (Кач., II, 1958, 220).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 232.