ДЕКА́Н, а, ч.
1. Керівник факультету у вищій школі.
2. церк. Старша духовна особа в католицькій церкві; священик. Отець декан страшно був задоволений із себе і все підкреслював, все звертав увагу о. Василя на свою доброту (Хотк., II, 1966, 179).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 233.