ДЕМОБІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Переведення збройних сил і народного господарства країни з військового стану на мирний.
2. Увільнення із збройних сил військовослужбовців після закінчення війни або строку військової служби. Після закінчення війни Радянський Союз набагато скоротив свої збройні сили. В 1945 р. була проведена демобілізація першої і другої черг (Іст. УРСР, II, 1957, 621); Келембет повернувся після демобілізації до себе на завод у рідний цех, майже на старе місце (Ю. Янов., II, 1954, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 238.