ДЕПОЗИ́Т, у, ч. Гроші або цінні папери, адресовані через кредитну установу (банк, ощадкасу, нотаріальну контору) кредиторові, а також сама операція з грішми або цінними паперами. У всіх трьох були гроші в депозиті (Козл., Ю. Крук, 1957, 491).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 244.