ДЕРЕВОСТІ́Й, то́ю, ч. Сукупність дерев і кущів, які утворюють певну лісову ділянку. Перетинаючи Царик-Нарасун в напрямку до р. Онону спостерігали [дослідники] велику розрідженість деревостою (Бот. ж., X, 1, 1953, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 247.