ДЕФЕ́КТНИЙ, а, е. Який має дефект (дефекти); зіпсований, ушкоджений. Дефектними ізоляторами вважаються такі, на яких при накладанні виробничої штанги не виникає іскри (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 62); Збирати треба.. всі дефектні огірки (кубарики, крючки), що утворюються внаслідок неповного запліднення (Колг. Укр., 7, 1957, 39).
∆ Дефе́ктна ві́домість — перелік дефектів. Даючи механізаторам наряди на ремонт, механік.. забув скласти дефектну відомість, хоч і нагадували йому про це не раз (Рад. Укр., 12. III, 1961, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 259.