ДЗВОНИКОПОДІ́БНИЙ, а, е. Який має вигляд дзвоника (див. дзво́ник1). Квітки [дзвоників багаторічних] великі, фіолетові або білі, дзвоникоподібні, бувають прості і повні (Озелен. колг. села, 1955, 232).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 265.