Слово "диктатура" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДИКТАТУ́РА, и, ж.

1. Необмежена влада пануючого в державі класу, яка спирається на силу. [Дудар:] Пролетаріат тебе з пазурів експлуататора вириває, а ти ще й опинаєшся, питаєш, чому диктатура! (Мик., І, 1957, 64).

∆ Диктату́ра пролетаріа́ту — державна влада робітничого класу, який переміг у соціалістичній революції. Маркс говорив: між капіталізмом і комунізмом лежить революційна диктатура пролетаріату (Ленін, 28, 1951, 147); Встановивши диктатуру пролетаріату, Жовтнева революція поставила на чолі нашої великої держави робітничий клас (Рильський, III, 1956, 144).

2. У стародавньому Римі повноваження, влада або період влади диктатора.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 275.