ДИ́КТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ди́ктор. — У нас поруч дикторської кімнати живе родина з дітьми. Діти шумлять, заважають дикторам (Вишня, II, 1956, 112); Дикторський текст у нас майже цілком вигнано з художніх фільмів (Довж., III, 1960, 164).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 275.