Слово "дикість" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДИ́КІСТЬ, кості, ж.

1. Стан за знач. ди́кий 2. Я пильно Прислухався повіркам людей Освічених, що, мов недобитки Замерклого поганства й дикості, Осталися до наших ще часів (Фр., XIII, 1954, 192).

2. Властивість за знач. ди́кий 3-5. Сільська краса, чесність, навіть дикість, — все подобалось Ястшембському в Василині (Н.-Лев., II, 1956, 59); [Кай Летіцій:] А в тих країнах варварських і східних уже й самі стихії мов призводять до безміру і дикості в злочинах (Л. Укр., II, 1951, 367).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 274.