ДИ́НЯЧИЙ, рідко ДИ́НЬОВИЙ, а, е. Прикм. до ди́ня. Гавань в Одеськім порту так і звалась Кавунною… І ось з тієї кавунної та динячої «Золотої лінії» і вийшов юнак Дорошенко у широкий світ (Гончар, Тронка, 1963, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 280.