ДИСБАЛА́НС, у, ч. Неврівноваженість деталі, що виникає в результаті несиметричного розташування маси відносно осі її обертання. Неврівноваженість автомобільного колеса, так званий дисбаланс, збільшує спрацювання ходової частини автомобіля (Хлібороб Укр., 7, 1964, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 282.