ДИФЕРЕНЦІЮВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. диференціюва́ти і стан за знач. диференціюва́тися; диференціація. В міру диференціювання інструментів праці все більше й більше диференціюються і ті галузі виробництва, де ці інструменти виготовляються (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 355); Істотні порушення [умовних рефлексів космонавта] спостерігались при диференціюванні подразників і в досліді із застосуванням умовного гальма (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 12).
2. Знаходження похідної або диференціала в математичному аналізі. Правило диференціювання складної функції двох змінних.. аналогічне правилу диференціювання складної функції однієї змінної (Курс. мат. анал., II, 1956, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 289.